Всі свої з Анею Чередниченко: від танців до кінології та дог-фрізбі

Аня Чередниченко – кінологиня, тренерка з Дог-фрізбі та Дог-фітнесу, і просто надихаюча особистість, яка змогла поєднати любов до собак і спорт. У свіжому випуску шоу Всі свої вона розповіла про свій шлях у кінології, трьох собак, з якими працює, і про складнощі та радості, пов’язані зі спортом і догфітнесом.

 

Танці та медична освіта: перші кроки до кінології

До того, як стати професійною кінологинею, Аня протягом 16 років займалася сучасними танцями. Це був серйозний захоплений хобі: тренування тричі-п’ять разів на тиждень. Проте травма в 11-му класі поклала край кар’єрі хореографині, і Аня обрала медичний напрямок у навчанні.

Під час навчання у медичному університеті, на четвертому курсі, коли почався карантин через COVID-19, Аня задумалася про собаку. Першим її вибором став Бучік – Джек Рассел тер’єр, енергійний і непростий у вихованні.

  • “Його поведінка була дуже складна: кидався, жерся, провокував на конфлікти. Це не були дрібні цуценячі укуси – це були драки на крові,” – згадує Аня.

Саме робота з Бучіком стала для неї першим досвідом у кінології і навчила шукати підхід через взаємодію, а не через конфлікт.

 

Три собаки – три характери

Зараз у Ані три собаки:

  • Бучік – Джек Рассел тер’єр, перший собака, який дав величезний досвід у роботі з собакою;

  • Аксель – бельгійська вівчарка малінуа, потужний і уважний партнер у спорті, природжений виконавець трюків;

  • Мічі – бордер-колі, яку Аня обрала для балансу між розміром і нервовою системою, ідеальна для Дог-фрізбі.

Кожен із них має свій характер і потребує індивідуального підходу в тренуваннях.

 

Дог-фрізбі: спорт, де немає меж творчості

Аня розповіла, як вперше дізналася про дог-фрізбі: випадково, під час тренувань з Бучіком. Її зацікавив творчий аспект спорту – можливість винаходити власні трюки та послідовності, комбінуючи фізичну активність собаки та власні рухи.

Дог-фрізбі – це не просто кидання диску. Це спорт високої складності, який потребує уважності, правильного кидка диску та правильної підготовки собаки.

  • “Якщо немає розуміння, як кидати диск, не варто переводити це у взаємодію з собакою. Можна травмувати або знизити мотивацію,” – пояснює Аня.

Кожна собака підходить для спорту по-різному: важливі здоров’я, анатомія, мотивація та індивідуальні особливості.

 

Дог-фітнес: ключ до здоров’я та безпеки

Окрім Дог-фрізбі, Аня займається догфітнесом – комплексом вправ, що підтримує фізичну форму собак, зміцнює м’язовий корсет і допомагає уникати травм. Це особливо актуально для активних порід, а також для собак із фізичними проблемами, як дисплазія.

  • “М’язи в тонусі – це безпечно, це комфорт і правильне розподілення ваги. Навіть на льоду видно, як собака рухається впевнено,” – ділиться Аня.

Вона наголошує, що тренування варто проводити на стабільних поверхнях і починати з базових вправ, додаючи складні елементи поступово.

 

Розпорядок дня та тренування

День Ані і її собак – це постійна чергування прогулянок, тренувань та відпочинку. Прогулянки по лісу, базові вправи на увагу та слухняність, заняття фрізбі та трюки – усе це вписано у щоденну рутину.

  • “Кожен отримує задоволення: собака реалізується, я отримую кайф від процесу. Це взаємна мотивація,” – розповідає Аня.

 

Натхнення та поради для власників собак

Аня підкреслює: будь-який спорт із собакою вимагає відповідальності, правильного підходу та підготовки. Для тих, хто тільки починає, вона радить: зрозуміти техніку, звертатися до тренера або пройти курс, щоб уникнути травм і підвищити ефективність тренувань.

Її історія доводить, що поєднання любові до собак, терпіння і творчості може перетворити хобі на професію, надихати інших і відкривати нові горизонти у світі кінології. Дивіться повну версію інтерв'ю на YouTube!

 

 

Автор cтатті: Наталя Юрченко @yurchenko.blog

 

Цікаво? Є ще!

Загляньте нижче – там багато корисного: