Від Джека Рассела до чемпіонських амбіцій: історія Катерини Осецької та її спортивних собак
На нашому каналі ми розповідаємо про свідоме собаківництво, спортивні досягнення та знайомимося з людьми, які змінюють культуру взаємодії людини й собаки в Україні.
Цього разу ми зустрілися з тренеркою та співзасновницею арени Pawwer Катериною Осецькою, щоб дізнатися, як перший Джек Рассел став поштовхом до великого шляху, чому обідієнс — це спорт у деталях і як одна арена об’єднує спорт, реабілітацію та спільноту власників.
В Україні зростає хвиля свідомого ставлення до собак. Все більше власників розуміють: прогулянки подвір’ям — це лише мала частина життя з чотирилапим другом. Справжня гармонія народжується тоді, коли власник і собака разом вчаться, долають виклики, займаються спортом чи просто досліджують світ у команді.
Цей рух втілюють історії тих, хто не зупинився на базовому «сидіти-лежати» і пішов далі. Одна з найяскравіших постатей — Катерина Осецька, співзасновниця київської арени Pawwer, яка поєднала особисту спортивну кар’єру та створення унікального центру для розвитку собак і власників.
Почалося все з маленького Джек Рассела на ім’я Мобі. Катя хотіла просто навчити його слухняності, але відкрила для себе світ клікер-тренінгу. Це стало переломним моментом: собака почав працювати з азартом, а сам процес перетворився на гру та партнерство.
Відтак на горизонті з’явився обідієнс — спортивна дисципліна, де послух піднімається на рівень мистецтва. «Мене захопило, що це не просто механічне виконання команд, а контакт, драйв і точність у кожному русі», — згадує Катя.
Мобі став першим «вчителем». Він тренувався поруч із бордер-колі — породою, яка вважається еталоном для цього спорту. Для тер’єра це був виклик: у нього інший темперамент і не так багато природної «орієнтації на людину». Але завдяки щоденним заняттям і грамотному підходу він довів: навіть «нестандартна» порода може досягати результатів.
Цей досвід навчив Катерину головному: собака — не «інструмент для медалей», а партнер, який відкриває нові грані у спорті та житті.
Наступними стали бордер-колі. Вони дали Катерині інший досвід: більше енергії, швидкості й потреби в гнучкому мисленні тренера. «Кожен мій бордер — це окремий характер, окрема історія. Вони змушували мене вчитися знову і знову», — розповідає вона.
Бамбуш, один із головних її собак сьогодні, став втіленням спортивного потенціалу і водночас виклику. Саме з ним Катя почала виходити на міжнародний рівень.
Перший Чемпіонат світу з обідієнсу став моментом істини. Підготовка — в умовах далеких від ідеальних: галявина у закарпатському селі, без професійних полів і команд. Але саме це загартувало команду.
Результат — 11 місце серед 114 учасників. Для дебюту це було справжнім проривом і сигналом: українські спортсмени можуть конкурувати з європейською елітою.
«Я зрозуміла: навіть чемпіони помиляються. Вони теж люди, а їхні собаки теж мають “не ті дні”. Це дуже надихає і додає впевненості у власних силах», — каже Катя.
На перший погляд, обідієнс здається простим: собака йде поруч, приносить апорт. Насправді ж це дисципліна, де важлива кожна дрібниця: кут посадки, точність рухів, навіть мінімальний зайвий жест хендлера.
Вищий клас вимагає неймовірної концентрації: собака повинен перемикатися з бігу на нюхові завдання, зі спокою — на вибухову швидкість. І все це — без іграшок чи ласощів на полі, лише завдяки контакту з власником.
Катя не зупинилася лише на особистих досягненнях. Разом із партнерами вона створила Pawwer — арену, що поєднує спорт, терапію та простір для людей.
Тут можна знайти все:
Філософія Pawwer — розвиток через співпрацю. Тут проводять семінари, запрошують іноземних тренерів і відкривають двері для новачків, щоб спорт перестав здаватися «чужим світом».
Одна з унікальних пропозицій Pawwer — водна бігова доріжка. Це сучасний інструмент для тренувань і реабілітації:
Тренування веде спеціалістка з медичною освітою, яка проходить навчання в Німеччині. Це гарантує безпеку й точність у роботі.
Обмежень практично немає. Спортом може займатися і бордер-колі, і метис, і навіть «диванний» песик, якщо власник готовий вкладати час і працювати в команді. Важливі не стільки порода чи титули, скільки азарт і бажання бути разом.
Поєднувати бізнес, чемпіонати та розвиток арени — непросто. «Бувають періоди, коли мої особисті тренування відходять на другий план. Але я чесно приймаю ці паузи і повертаюся тоді, коли готова», — каже Катя.
Її спосіб відновлення простий: тайський масаж, довгі прогулянки з собаками, виїзди на природу.
«Не бійтеся починати. Ви вже виграли, якщо щось робите зі своєю собакою. Результати прийдуть з часом, але головне — насолоджуватися процесом. Бо їхнє життя коротке, і кожен момент разом — безцінний».
Цей матеріал — лише знайомство з історією Каті Осецької та Pawwer. Більше деталей, порад і щирих моментів ви знайдете у великій розмові на нашому YouTube-каналі. Приєднуйтесь!
Автор cтатті: @yurchenko.blog
Цікаво? Є ще!
Загляньте нижче – там багато корисного:
