Зміст:
- Марія Батченко: Життя з двома собаками та глибоке розуміння кінології
- Вибір порід і спортивні амбіції
- Дві собаки — дві реальності: менеджмент і баланс
- Шукати можливості для якісного собачого життя — навіть якщо їх мало
- Довге, якісне життя — це щоденні рішення
- Спорт і трюки: баланс між амбіціями і радістю
- Слухати і людину, і собаку
- Моральні межі у спілкуванні з власниками собак
- Поради молодим власникам цуценят
- Особливий випадок: життя з собакою з медичними проблемами
- Висновок
Марія Батченко — не просто досвідчений кінолог, а людина, яка глибоко проживає свій шлях разом зі своїми собаками. Ми зустрілися з нею в одному з мальовничих парків Києва — фактично її улюбленій території, де вона щодня гуляє зі своїми улюбленицями: Тесою, бордер-колі, та Кімі, чихуахуа. Марія поділилась досвідом життя з двома настільки різними собаками, мотивацією вибору порід та тим, як пес змінює життя людини.
Вибір бордер-колі Теси був продиктований професійними амбіціями Марії. У той час вона серйозно займалась аджиліті, тренуючись кілька разів на тиждень.
- «Я завела Тесу, бо хотіла мати собаку, яка розвивається разом зі мною — у спорті, у тренерстві, у деталях. Вона — виклик, і це те, що мені було потрібно.»
Теса — це не просто спортивна собака, це дуже уважна й чутлива тварина. Вона вимагає від власниці постійної готовності «бути на крок попереду»: помічати деталі й керувати реакціями.
У той же час Кімі — ніжність і тактильність у маленькому форматі. Чихуахуа з’явилась у житті Марії після втрати улюбленого кота, щоб заповнити потребу у близькості й ніжності.
- «Я шукала не просто собаку, а щось маленьке, ніжне, тактильне. І Кімі — саме така. Вона наче собака-кіт.»
Вибір Кімі був дуже обдуманим, з огляду на ризики, пов’язані з недобросовісним розведенням дрібних порід. Знайомство з заводчинею і цуценятом, що відзначався нахабною комунікабельністю, допомогли прийняти рішення.
Поєднання великої, активної і чутливої Теси з маленькою, ніжною Кімі вимагає ретельного менеджменту.
- «Люди часто не усвідомлюють, наскільки важливо продумати сумісність не лише емоційно, а й фізично. Особливо, коли одна з собак кардинально менша.»
Якщо цього не врахувати, доводиться або розділяти собак, або шукати нових господарів. У родині Марії кожна собака виконує свою роль: Теса стимулює мислення, рух і дисципліну, Кімі — дарує тепло і спокій. Підтримувати гармонію допомагає досвід кінолога.
Марія визнає, що їй пощастило з умовами: життя поруч із лісом, просторі маршрути, безпека для Кімі.
- «Не у всіх є такі умови, але я за те, щоб шукати можливості на тому рівні, на якому ми можемо їх собі дозволити.»
Навіть кілька якісних виходів на тиждень можуть значно покращити життя собаки — наприклад, прогулянка рано-вранці або виїзд у тихе місце.
Вона також ставиться іронічно до моди на одяг і взуття для собак, якщо це більше для зручності власника, а не тварини.
- «Якщо це працює на користь собаки — окей. Якщо ж мити лапки — це стрес, а взути чобітки легше — тоді обираємо взуття, без проблем.»
Марія вірить, що турбота про активність, вигул і здоров’я безпосередньо впливає не лише на стан собаки, а й на тривалість її життя.
- «Можливо, когнітивні здібності моєї попередньої собаки Керічки зберігалися довше, бо ми гуляли, тренувалися і я підлаштовувалась під її темп.»
Старість неможливо відкласти, але можна зробити її гідною та комфортною — з турботою та простими, але послідовними діями.
Спорт з собаками — важлива частина життя Марії. Спочатку вона просто шукала, хто може знайти загублені ключі, а з часом це перетворилося на заняття nosework, ралі обідієнс, фрізбі та пастьбу.
- «Я роблю це, щоб собаці було цікаво жити, а не щоб вона страждала від моїх амбіцій.»
Не менш важливі і веселі трюки з Кімі:
- «Я хочу, щоб Кімі забігала мені на плече, а ми вчимо “змійку” — це радше про наші веселощі.»
Для кожної собаки — своя норма навантаження, своя увага і свої виклики.
Марія наголошує на важливості індивідуального підходу.
- «Я не хочу бути тренером, який каже: от тільки так правильно. Бо тоді я стаю людиною, яка не чує.»
У житті є різні ситуації — тісна квартира, обмежений час, здоров’я людини і собаки. Важливо працювати з тим, що є.
- «Головне — зробити хоч трохи краще вже сьогодні, а не чекати ідеалу.»
Вона не підтримує жорсткі методи, але розуміє, що деякі люди приходять у розпачі.
- «Іноді потрібно зняти напругу і спростити ситуацію — навіть якщо це не ідеально. Якщо собака лишається вдома і не йде в стрес — це велика перемога.»
Марія чітко відокремлює роботу з тими, хто дотримується гуманних методів, від тих, хто використовує жорстокість.
- «Неможливо вести конструктивний діалог з тими, хто свідомо застосовує жорстокі методи.»
Вона визнає, що деякі люди можуть змінити погляди, інші — ні, і це нормально.
- «Головна порада — одразу знайти спеціаліста, який вам імпонує.»
У світі багато інформації, що може збити з пантелику, тож важливо працювати з тим, хто розділяє ваші цінності і підхід. Особливо корисно дивитись, як фахівець працює зі своєю власною собакою.
Марія розповідає про австралійську вівчарку Руту — собаку її партнера з діагнозом епілепсія.
- «Це не лише фізичне навантаження, а й величезний моральний виклик. Ми мусимо підлаштовувати розпорядок дня під потреби Рути.»
Інтеграція Рути в існуючу зграю була складною, адже кожна тварина має свій характер і потреби.
Навчання собаки з медичними чи поведінковими проблемами потребує індивідуального підходу і гнучкості.
- «Якщо у собаки “поганий день” — треба коригувати тренування, враховуючи її стан.»
Життя з собаками — це постійна робота, баланс між потребами тварин і можливостями людини, пошук гармонії і розуміння. Для Марії Батченко це не просто професія, а шлях глибокого проживання і любові, що трансформує світогляд і дає мудрість для роботи з тваринами та їх власниками. Повне інтерв'ю запрошуємо подивитися на нашому YouTube-каналі.
Автор cтатті: @chips.jrt
Цікаво? Є ще!
Загляньте нижче – там багато корисного:
