Зміст:

 

Саша Леман — ім’я, яке все частіше лунає у колах свідомих собаколюбів. Вона — не просто відома кінологиня й блогерка. Вона — рушій змін у ставленні до собак в Україні, амбасадорка гуманного, емпатійного підходу у вихованні чотирилапих друзів. Через соціальні мережі, інтерв’ю, курси та особисту практику Саша транслює головне: собака — це не об’єкт дресури, а партнер у взаємодії.

 

Від блогів до освітньої місії

«Я почала вести свої блоги в TikTok та Instagram, бо хотіла, щоб мені було простіше гуляти зі своїми собаками на вулиці», — згадує Саша. Ця проста мотивація стала поштовхом до створення масштабного освітнього проєкту. Зараз її контент дивляться й читають тисячі власників собак, і для багатьох він стає точкою входу у відповідальне собаківництво.

Саша має двох собак: дворняжку Масю та бельгійську вівчарку малінуа на ім’я Феррарі. Саме Мася — емоційна, непроста собака — стала причиною її професійного розвороту від прикладної математики до вивчення поведінки тварин.

 

Вибудовування довіри замість підкорення

Саша — рішуча критикиня застарілих методів. Особливо таких, як «теорія домінування», яка базується на уявленні про собаку як про істоту, що прагне «захопити владу».

  • «Це ефектна, але шкідлива модель. Вона не вирішує проблему, а лише пригнічує симптоми. Собака не проти тебе — вона просто намагається вижити у складному світі», — наголошує вона.

Її головна мета — не тренувати собаку, а навчити людину. Розуміння, терпіння, вміння бачити ситуацію очима тварини — ось ті інструменти, які вона дає своїм учням.

 

Гра як метод терапії

Один із улюблених інструментів Саші — гра. Але не просто жбурляння м’яча, а глибока взаємодія через голос, рух і емоції.

  • «Коли собака грає з тобою, а не просто з іграшкою — змінюється все. Це перебудовує реакції, долає страхи й підвищує впевненість».

Особливе місце в її роботі займають реактивні, емоційні собаки — ті, хто тягне повідок, гавкає на інших, боїться нових звуків. Саме з ними вона працює з особливим запалом, адже тут важливо не придушити емоцію, а трансформувати її.

 

«Собака — це дзеркало власника»

Ця метафора, яку часто використовують кінологи, для Саші має глибоке особисте значення.

  • «Мася — це моє дзеркало. Вона відображала мої страхи, невпевненість. А малінуа — мікроскоп. Через неї я побачила себе такою, якою не хотіла бачити. Але саме це дозволяє зростати».

 

Онлайн чи офлайн: що ефективніше?

Для Саші відповідь проста: все залежить від людини.

  • «Більшість моїх учнів займаються онлайн — і це працює навіть на межі зони бойових дій. Інтернет, штатив і бажання — от і все, що потрібно. Але в офлайні я можу взяти вас за руку і показати — іноді цього не вистачає».

Онлайн-формат змушує структурувати знання, розкладати все по поличках. Офлайн — дає змогу швидше виправити помилки в тілі та поведінці людини.

 

Просвітництво проти помилок

Важливою частиною роботи Саші є контент, який застерігає власників від типових пасток. Вона чітко висловлює свою позицію:

Не можна вибирати породу лише за зовнішністю: красива картинка не передає складність характеру та потреб.
Потрібно розвінчувати міфи, а не посилювати авторитарні наративи.
Завдання спеціаліста — не знецінити («ви не впораєтесь»), а підтримати і показати реальні сценарії.

 

Відповідальність починається з бази

  • «Одразу краще побудувати всю базу правильно, ніж потім набивати шишки. Це не просто економія часу — це справедливість по відношенню до собаки».

Неправильний старт може призвести до розчарування, агресії, глибокого емоційного вигорання власника. І найболючіше — усвідомлення, що все це могло бути інакше.

 

А якби не кінологія?

З огляду на свою освіту, Саша бачить себе в ІТ. Але не в технічній, а в комунікаційній ролі:

  • «Я кайфую від взаємодії з людьми. Можливо, я була б скраммайстром або бізнес-аналітиком. Це теж про поведінку — але вже людей».

 

Порада собі в минулому

  •  «Світ посміхається сміливим та впевненим людям з відкритим серцем. You can have everything you want, baby. Ти може мати все, що хочеш, крихітко».

 

Що варто почути кожному власнику собаки

  • «Ми всі хочемо результату вже. Але це не так працює. Рухайтесь далі — і настане момент, коли ви скажете: "Я навіть не уявляв, що зможу спокійно гуляти з цією собакою". І це — завдяки вашій праці. Тож похваліть себе. Ви молодці».

 

Бліц із Сашею Леман

Шлея чи нашийник? — Обидва. Привчайте до всього.
Аверсивна амуніція? — Вкрай обмежено. Лише для безпеки й з глибоким розумінням.
Улюблена порода? — Малінуа. Точніше — моя Ferrari.
Недооцінена порода? — Кавалер кінг чарльз спанієль.
Є собаки, яких не навчити? — Ні. Але іноді потрібен менеджмент.
Страх чи агресія? — Страх виснажує, агресія — заряджає. Але обидва — виклик.
Клікер чи голос? — Голос завжди з тобою.
Коротке чи довге тренування? — Коротке для собаки, довге — для власника.
Самостійно чи зі спеціалістом? — Ціна помилки завелика. Обирайте спеціаліста.

 

Разом до змін

Це інтерв’ю — перше у новому форматі. І воно вийшло саме таким, яким мало бути: емоційним, щирим, глибоким. Таких розмов має бути більше. Про відповідальність. Про повагу до тварини. Про реальні методи й підтримку.

Поділіться своїми думками
Що зачепило вас найбільше? З ким би хотіли побачити наступну розмову? Дивіться повне інтерв'ю на моєму YouTube-каналі, та діліться своїми враженнями!

 

Автор cтатті: @chips.jrt

 

Цікаво? Є ще!

Загляньте нижче – там багато корисного: